ПРО МЕНЕ | IINDONLINE Host

59 CP/V/L

Фрагмент із моєї біографії 4

 🔊 У цій статті я розповідаю про байдужість і злочинні дії на мій погляд можновладців різних держав, які в умовах воєнного часу під час російсько-української війни нахабно порушували цивільні та Конституційні права цивільних українських громадян. І як, у попередніх моїх електронних авторських мультимедійних статтях, з назвами: 'Фрагмент із моєї біографії', 'Фрагмент із моєї біграфії 2', і 'Фрагмент із моєї біграфії 3', стаття під назвою 'Фрагмент із моєї біографії 4' охоплює кілька подій у моєму особистому житті та житті інших людей.

У день повномасштабного вторгнення російських військ в Україну ( 2022.02.24 ), мене атакувала невідома для мене інфекційна хвороба, від якої у мене дуже сильно боліла голова. Бо тривалий час я відчував величезну зраду можновладців різних держав, які на мою особисту переконливу думку: чудово знали про відкриття неймовірного погодного зі мною резонансу, але вирішили розпочати російсько-українську війну.. замість світового визнання існування неймовірного погодного резонансу, зі звичайною людиною ( під свідомий чи несвідомий інтерес, якої, підлаштовуються погодні явища.. такі як: температура повітря, хмари, вітер, сонце, дощ, сніг, ожеледиця, град ), який вочевидь почав відбуватися у моєму особистому житті та житті інших людей, з вересня 1998-го року.

І невідома інфекційна хвороба тривалий час стримувала мене від будь якої фізичної активності.

Під час російської 256-ти денної окупації міста мого проживання ( міста Херсон ), я почав розуміти.. що російські окупанти з неймовірною обережністю ставилися до мого особистого життя і життя оточуючих мене людей, через мою особисту життєву діяльність online чи offline.

Примітка:  Про що детальніше розповідається у моїх численних унікальних авторських електронних мультимедійних статтях.

Після деокупації міста мого проживання, та під час продовження мого самостійного пошуку справедливості... я знову почав відчутно відчувати зраду можновладців: які продовжували робити вигляд, що про моє існування нічого не знають, що нічого не знають про неймовірний погодний зі мною резонанс; які байдужим та злочинним чином ставилися до мого особистого життя, і життя інших українських громадян, порушуючи цивільні та Конституційні права цивільних пересічних ( невійськовозобов'язаних ) українських громадян в умовах воєнного часу російсько-української війни.

Адже через світове визнання неймовірного погодного зі мною резонансу, за яким навіть сьогодні за безпечних умов може спостерігати у моєму житті будь яка розсудлива людина, сучасний світ міг уникнути ( на мою особисту переконливу думку ) російсько-української війни... через яку загинула величезна кількість людей, і за що на мою особисту розсудливу думку думку ніхто з можновладців не хотів брати на себе відповідальність.

20 грудня 2024 року я почав впродовж восьми днів кожного дня надсилати одного електронного листа до Омбудсмана України з проханням евакуювати мого батька і мою сестру з лівого берегу Дніпра, які на мою особисту думку перебували на лівому березі Дніпра у якості заручників від самого початку російсько-української війни.

... не отримуючи, від Омбудсмана, жодної відповіді. Що на мою переклнливу думку було наслідком попередніх моїх електронних звернень до Омбудсмана України, на які також я не отримував належної відповіді... стосовно пошуку грошової компенсації, за завдану державними чиновниками шкоду моєму особистому життю і життю моїх батьків, через протиправне антиконституційне втручання в моє особисте життя.

У першій половині січня мені зателефонував представник Омбудсмана України, який дізнався від мене про деякі сімейні обставини, зробивши певні висновки.

Наприкінці січня я отримав офіційну відповідь від СЕКРЕТАРІАТУ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, в якій було зазначено наступне:

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» (далі – Закон), діяльність Уповноваженого доповнює існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, не відміняє їх і не тягне перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист і поновлення порушених прав і свобод. Основна роль Уповноваженого полягає в парламентському контролі за дотриманням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції.

Згідно зі статтею 17 Закону, Уповноважений приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до Закону України «Про звернення громадян». У разі виявлення бажання щодо евакуації на підконтрольну Україні територію, Ваші родичі мають звернутись до Уповноваженого особисто або через уповноважену ними особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства України, надіславши звернення на електрону адресу: hotline@ombudsman.gov.ua, а також доклавши до звернення копії всіх наявних документів.

Повідомляємо, що чинне законодавство України не передбачає повноважень Уповноваженого проводити оперативно-розшукову діяльність. Уповноважений здійснює парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина, захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції та іншу діяльність, передбачену Законом.

Запевняємо, що питання повернення громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території внаслідок збройної агресії рф проти України, збереження їх життя і здоров’я було і залишається безумовним пріоритетом роботи усіх органів державної влади України.

19 березня 2025 року мій батько з моєю сестрою зателефонували матері, повідомивши про власну згоду на евакуацію.

Бо у мого батька і моєї сестри мабуть була на мене образа, і моєму батьку та моїй сестрі не сподобалася моя власна ініціатива з приводу запізнілої евакуації… яку можна було здійснити набагато раніше.

20 березня 2025 року президент РФ ((( Володимир Володимирович Путін ))) публічно заявив, про обмеження у часі добровільного виселення українців з “незаконним статусом” з РФ і окупованих територій на лівому березі Дніпра.

Що не було на мій погляд випадковим співпадінням обставин.

І що могло посилити бажання мого батька і моєї сестри евакуюватися, які не дуже хотіли повертатися на підконтрольну частину української держави... через різні страхи, які з'явилися у житті моєї родини внаслідок повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, і які не хотіли або не могли розвіяти представники Омбудсмана України.

31 березня 2025 року я знову надіслав листа до представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, з проханням евакуюватися мого батька і моєї сестри з лівого берегу Дніпра... на якому, серед іншого, мої родичи втратили житло.

На той час у мого батька з моєю сестрою, ще не було російських паспортів. Бо мій батько з моєю сестрою не бажали приймати російське громадянство... напевно через власний патріотизм, через надію на відступ російських окупантів, і через відсутність тиску, з боку російських окупантів.

Через відсутність належної відповіді, на моє чергове звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, і через відсутність підтримки рідної держави... мій батько з моєю сестрою вирішили оформити російські паспорти.

Під час оформлення, яких, я надіслав чергового листа ✉ для Омбудсманів:

Шановний представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

У разі вашої відповіді на моє звернення, майте на увазі: що 01.04.2025 мій батько з моєю сестрою почали оформлювати російські паспорти, які два тижні будуть оформлятися.

З повагою Андрєй


Після чого мені відразу надали відповідь, на моє чергове електронне звернення.

Під час отримання російських паспортів моєму батьку з моєю сестрою не довелося співати державний гімн Російської Федерації.

Що також не було, на мою думку, випадковим збігом обставин.

Але під час організації евакуації моєї родини з окупованого лівого берегу Дніпра, представники Омбудсмана України, запропонували моєму батькові і моїй сестрі неприйнятні умови для переїзду на підконтрольну територію українській державі.

Що на мою переконливу думку могло бути наслідком неналежної діяльності представників Омбудсмана України.

Бо.. у той, самий час, одна дуже добре знайома людина моєї родини самостійно благополучно переїхала з лівого берегу Дніпра на підконтрольну територію української держави ( до міста Херсон )... заплативши власні кошти за переїзд на приватній автівки.

Чого за власні кошти не могла зробити моя родина, і чого не могли зробити представники Омбудсмана України... у яких могло бути набагато більше можливостей для переїзду моєї родини до міста Херсон.

На четвертий рік, російсько-української війни: моя родина з російськими паспортами отримала можливість для більш безпечного перебування на окупованій території української держави... на якій було зруйновано їхнє власне житло. Отримавши, можливість для вільного пересування по теріторії Російської Федерації, на випадок самостійного переїзду на підконтрольну територію української держави.

А моя мати десь почула у той час, від чоловіків в центрі міста Херсон, ніби мікрорайон 'Корабел' міста Херсон готують до 'зачистки' від мешканців мікрорайону нашого проживання.

Примітка:  Наче мешканці житлового мікрорайону мого проживання були шкідниками в очах можновладців.

Що було схожим на правду ( •‿• ).

Бо після деокупації міста Херсон, мені дуже не сподобалося ставлення можновладців до мешканців мікрорайону мого проживання. Які злочинним чином ускладнювали умови для проживання мешканців мікрорайону Корабел міста Херсон, порушуючи конституційні права мешканців мікрорайону мого проживання, і злочинним чином схиляючи мешканців мого проживання до примусово-добровільної евакуації.

Тоді мені стало зрозуміло наявність укріплень і військового доту перед в'їздом у мікрорайон, в якому я навіть сьогодні живу.

Що могло свідчити про наміри відбиття якогось ворожого нападу.. зі сторони житлового мікрорайону 'Корабел' міста Херсон, сьогоднішнього, мого проживання.

І тоді мені стала зрозуміла дивна на мій погляд поведінка військових, які час від часу їздили поміж багатоквартирних 🌆🌆🌆🌆🌆🌆🌆🌆 будинків мікрорайону мого проживання на позашляховику, здійснюючи постріли з гармати 💥💥💥💥💥 по лівому берегу Дніпра... наражаючи на додаткову небезпеку мешканців мікрорайону мого проживання ( мікрорайон 'Корабел' міста Херсон, в умовах воєнного часу під час російсько-української війни ), серед яких було дуже багато людей похилого віку. Адже російські військові, стримуючись від відповідних пострілів по мікрорайону мого проживання... все ж таки, час від часу відповідали дуже небезпечним військовим вогнем. Під час якого руйнувалася цивільна інфраструктура, і завдавалася шкода цивільному людському життю.

Але я не міг повірити, що російські окупанти збиралися здійснити напад на житловий мікрорайон мого проживання, з метою подальшого просування російських військ у напрямку обласного центру міста Херсон. Як мабуть очікували можновладці разом з військовими, у яких на мою особисту переконливу думку була дуже травмована психіка. Бо наражати життя цивільних громадян на смертельну небезпеку, заради досягнення яких-небудь ( навіть, найпатріотичніших ) цілей, на мою особисту переконливу думку могли тільки справжні нелюди та ідіоти.

І мені було цікаво подивитися, яким чином буде відбуватися 'зачистка' мікрорайону мого проживання від мешканців мікрорайону мого проживання... за моєю особистої участі, під час якої, я нікуди не збирався евакуюватися.

У той час, як: російські окупанти охоче на мій погляд демонстрували неймовірне своє особисте ставлення до мого особистого життя, і оточуючих мене людей, у різноманітних місцях мого перебування в місті Херсон.

Особливо під час регулярних щоденних багатогодинних моїх оздоровчих прогулянок дуже небезпечними вулицями міста Херсон в умовах воєнного часу... про що багато згадується у моїх численних електронних статтях.

Навесні 2025 року я почав створювати відкритий електронний лист до Президента Сполучених Штатів Америки, в якому я в черговий раз розповідав можновладцям про існування неймовірного погодного зі мною резонансу... сподіваючись, на покращення обставин у моєму особистому житті, за участю можновладців Сполученних Штатів Америки.

Після надсилання мого відкритого електронного листа ✉ Президенту Сполучених Штатів Америки, я був переконаний що Дональд Трамп особисто ознайомився з моїм електронним листом ( дивіться, тут і тут )... судячи, зі статистики відвідування моїх власних інтернет майданчиків на інтернет платформі IINDONLINE, у день та після публікації мого відкритого електронного листа Президенту Сполучених Штатів Америки на соціальних інтернет майданчиках X & Facebook.

Судячи, з подальших публічних заяв Президента Сполучених Штатів Америки... я розумів, що: встановлений злочинним чином психіатричний діагноз моєму організму 2006-2007-2006 роках, дуже перешкоджав світовому визнанню неймовірного погодного зі мною резонансу.

І судячи, з поведінки можновладців різних держав, я чітко розумів.. шо: посилаючись, на встановлений психіатричний діагноз моєму організму, можновладцям було дуже зручно ігнорувати мої електронні звернення.

Бо мої слова містять правду, яка могла дуже не подобатися можновладцям сучасних держав.

Моя мати 👱 на той час звернулася за допомогою до волонтерської організації, яка займалася безкоштовною евакуацією українських громадян з лівого берегу Дніпра.

А я продовжував щодня прогулюватися по місту Херсон, дуже повільною або енергійною ходою, під час моїх регулярних оздоровчих прогулянок дуже небезпечними вулицями міста Херсон в умовах воєнного часу... привертаючи до себе увагу можновладців різних держав, які після моїх численних електронних звернень і публікацій в глобальній мережі інтернет 📶 🌏 стовідсотково на мою переконливу думку могли спостерігати: за неймовірним погодним 🌈 ⚡ ❅ 🌀 🌧 ☼ ⛈ ☀ зі мною резонансом, і неймовірним ставленням російських окупантів до мого особистого життя та життя оточуючих мене людей в місцях мого перебування міста Херсон.

Прогулюючись, по пішохідно-автомобільному мосту через річку Кошева, який з'єднував житловий мікрорайон мого проживання з центром міста Херсон. На якому, час від часу, з'являлися значні пошкодження внаслідок артилерійських обстрілів з лівого берегу Дніпра... бо російські військові після умовної деокупації міста Херсон 2022.11.11, почали тероризувати цивільне населення міста Херсон, зокрема мешканців житлового мікрорайону 'Корабел' в місті Херсон. Чи то через присутність військових в місті Херсон, чи то через власну жорстокість.

До певного часу російські військові тривалий час неодноразово демонстрували майстерність влучання артилерійськими снарядами по пішохідним доріжкам на пішоходно-автомобільному мосту у районі мого проживання... не завдаючи жодної шкоди автомобільній трасі на мосту, пробиваючи наскрізь пішохідну доріжкі. І всього один раз артилерійській снаряд розірвався 💥, саме під час моєї ходи... за кілька десятків метрів переді мною на пішохідній доріжці, за чотири ⏳ хвилини спокійної ходи.

Час від часу під час моїх щоденних і через денних багатогодинних оздоровчих прогулянок дуже небезпечними вулицями міста Херсон в умовах воєнного часу, російські війська насправді могли вразити будь-яку для себе ціль, за кілька хвилин або кілька годин до мого проходу.

Доволі часто під час мого виходу з мікрорайону мого проживання, я виходив під артилерійськими обстрілами мікрорайону мого проживання, повільною ходою ((( виключно, за власним бажанням )))... під лінією військового вогню 💥💥💥 і крізь лінію військового вогню 💥💥💥, після чого на лівому березі Дніпра наступала артилерійська тиша.

Іноді кожного дня я проходив повз нову пошкоджену цивільну автівку, на моєму багатогодинному прогулочному оздоровчому маршруті, яка була вражена безпілотним літальним апаратом з вибухівкою, за кілька ⌚ годин до мого проходу.

На відміну від артилерійських і мінометних вибухів 💥💥💥, вибухи 💥💥💥 від дронів з вибухівкою дуже рідко бачив і багато чув.

Одного разу, під час мого повернення додому по пішохідно-автомобільному мосту через річку 'Кошева' у районі мого проживання, я натрапив на мінометний снаряд, який лежав на пішохідній доріжці пішохідно-автомобільного мосту через річку 'Кошева' у районі мого проживання... немов подарунок під ялинкою.


📌  Мінометну міну навмисно могли підкинути, на моєму регулярному щоденному прогулянковому багатогодинному маршруті... з різних причин, російські або українські військові. Бо можновладці або українські військові доволі часто створювали провакаційні ( злочинні ) сітуації, під час мого проживання у місті Херсон в умовах воєнного часу російсько-української війни... які могли призвести до дуже поганих наслідків. І довести причетність можновладців чи українських військових, до провокаційних ситуацій, я не міг.. бо через виявлену злочинним чином психіатричну хворобу у моєму організмі 2006-2007-2008 роках, можновладці різних держав на мою переконливу думку злочинним чином ігнорували будь які мої свідчення.

Після мого дзвінка 📳 до служби Національної поліції України 👮‍♂️, з приводу знешкодження мінометного снаряду, я навіть не зміг дочекатися приїзду фахівців.. які через небезпеку навколо пішохідно-автомобільного мосту через річку 'Кошева' у районі мого проживання, не могли приїхати під час досить тривалого мого очікування посередини мосту.

Під час мого очікування приїзду поліцейських чи саперів, повз мене проїджало по мосту в різних напрямках кілька красивих дорогих машин.

Серед яких могли бути можновладці.

І очікуючи, 'ліквідаторів' потенційної загрози, я не міг зрозуміти: 'За що владоможці сучасних держав отримували величезні гроші ?'

Якщо мені самотужки доводилося виявляти військовий боєприпас (•_•).

Уночи з п'ятого на шосте червня 2025 року над районом мого проживання пролітала зграя шахедів.

*  Новина 2025.06.06

Масована атака 6 червня 2025.
Наслідки ударів ракетами і Шахедами:

Що мені дуже не подобалося.



📌  Мапи рухів дронів та ракет, які атакували Україну 2024.06.07 і 2025.12.27.


Бо я чудово розумів, що через присутність цивільного населення у місті Херсон ( включно з цивільним населенням мікрорайону, мого особистого проживання ) російські військові мали можливість безперешкодного військового прольоту над містом Херсон з метою нанесення величезної шкоди цивільному населенню інших маленьких і великих українських міст.


📌  Дивний предмет, навмисно могли підкинути, на моєму регулярному щоденному прогулянковому багатогодинному маршруті... з різних причин, російські або українські військові. Бо можновладці або українські військові доволі часто створювали провакаційні ( злочинні ) ситуації, під час мого проживання у місті Херсон в умовах воєнного часу російсько-української війни... які могли призвести до дуже поганих наслідків. І довести причетність можновладців чи українських військових, до провокаційних ситуацій, я не міг.. бо через виявлену злочинним чином психіатричну хворобу у моєму організмі 2006-2007-2008 роках, можновладці різних держав на мою переконливу думку злочинним чином ігнорували будь які мої свідчення.

Адже через присутність цивільного населення в місті Херсон, українські військові мали обмеження.. серед яких напевно була неможливість збивати різноманітні смертоносні літаючі об'єкти в повітряному просторі української держави над мікрорайоном мого проживання, які могли нести величезну загрозу благоустрою та життю великої кількості українських громадян.

Примітка:  Хоча російські дрони та ракети, під час атак на українські міста, доволі часто облітали місто Херсон.

І якість життя пересічних українських громадян, під час російсько-української війни ( зокрема мешканців мікрорайону 'Корабел' міста Херсон ), судячи з якості мого особистого життя під час російсько-української війни, на мою особисту думку... зовсім не обходила можновладців.

Бо намагаючись злочинним ( антиконституційним ) чином 'зачистити' житловий мікрорайон 'Корабел' міста Херсон від цивільних українських громадян... можновладці не бажали забезпечити мешканців мікрорайону мого проживання гідними умовами для подальшого ( тимчасового і постійного ) проживання в інших місцях міста Херсон та інших містах.

У той час, як серед мешканців мікрорайону мого проживання під час російсько-української війни проживало багато людей похилого і середнього віку з різноманітними потребами. На що на мою переконливу думку не звертали належної уваги, можновладці різних держав, від початку російсько-української війни.

І особисто, в мене, не було ніякого бажання виїжджати з мікрорайону 'Корабел' міста Херсон під час російсько-української війни... не тільки, через відсутність гідності чи сумління, у можновладців різних держав.

А цього 2025.06.19 дня я помітив відсутність правового висновку, на моєму хмарному сховищі, від колишнього мого державного адвоката Безоплатної Правової Допомоги... який я збирався використовувати під час мого пошуку справедливості, і який технологічним чином 'самоліквідувався' напевно через зберігання таємниці сумнівної ( на мою непрофесійну думку ) адвокатської діяльності.

2025.07.10

Під час перегляду місцевих новин я вирішив в черговий раз публічним чином розповісти людям про неймовірний погодний зі мною резонанс, і про неймовірне ставлення російських окупантів під час російсько-української війни до мого особистого життя і життя оточуючих мене людей в різноманітних місцях мого перебування в місті Херсон:

Шановні ХЕРСОНЦІ, пропоную розглянути мою кандидатуру для відзнаки “Національної легенди України” .

Бо до мого особистого досягнення сьогодні неймовірною повагою ставляться представники Російської Федерації, яких під час російсько-української війни, ми з Вами називаємо - окупантами і терористами.

І на відміну від представників Органів Державної Влади України та інших владоможних громадян нашої з Вами держави, російські окупанти та російські терористи мабуть пишаються моїм особистим досягненням.

Що, принаймі, дивно виглядає для представників іноземних держав.

Погода та погодна стихія 🌈 ⚡ ❅ 🌀 🌧 ☼ ⛈ ☀ почала очевидним чином зі мною резонувати щодня від 1998 року, під виглядом прояви солідарності.

Подробиці дивіться у моїх авторських електронних мультимедійних статтях: 'Фрагмент із моєї біографії', ‘Weather resonance’ або 'Фрагмент із моєї біографії 3' на моєму авторському блозі... до якого Ви можете потрапити за посиланнями на моїй сторінці у Facebook і в моїх постах.

Під час Вашого знайомства з моїми мультимедійними електронними статтями, рекомендую використовувати ноутбук та комп'ютерну мишь... бо під час наведення курсору на фото та картинки, з'являється додатковий опис тих чи інших подій у моєму власному житті.

Якщо Вам ліньки, чи у Вас не має віри до мого автобіографічного свідчення... Ви можете хоч сьогодні почати віддаленим ( образно чи умовно висловлюючись ) та безпечним чином за мною спостерігати, під час щоденних ( на цей час ) моїх оздоровчих багатогодинних прогулянок дуже небезпечними вулицями міста Херсон в умовах воєнного часу. І під час Ваших спостережень, за змінами погоди та змінами у поведінці російських військових, під час моїх прогулянок вулицями міста Херсон в умовах воєнного часу... Ви зможете повірити мохм словам, у моїх авторських електронних мультимедійних статтях.

Іноді, мої прогулянки можуть тривати, до дев'яти ⌚ годин.. під час яких: я можу відвідувати спортивні майданчики у 'Шевченківському парку', парку 'Херсонська Фортеця', можу ласувати фруктами та горіхами, можу засмагати, і можу дуже повільно ходити.

Примітка:  У той час, як погода входить зі мною в резонанс. І у той час, як російські військові з неймовірною повагою ставляться до мого особистого життя та життя інших громадян в умовах воєнного часу в Україні.

Зустрітися сьогодні зі мною Ви можете, у першій та другій половині дня, по вулицям: Патона, Дорофєєва, Шенгелія, Островське шоссе, Соборна, Грецька, Театральна, Перекопська, Університетська, Миру, Ілюши Куліка, проспекту Незалежності, Європейська, та на багатьох інших вулицях міста Херсон.

До речі.. виключно, після ознайомлення з моєю авторською електронною статтею 'Фрагмент із моєї біографії 3'.

Щоб Ви не лякалися, та адекватно сприймали деякі події у моєму та Вашому житті.

Враховуючи, можливі ризики для Вашого життя, під час Вашого спостереження за моїм дуже незвичайним життям.

Адже я людина з особливістю, до якої люди ставляться з величезною недовірою.

Чи то через комплекси неповноцінності, чи то.. через, щось, інше.

Про що сьогодні напевно знають вже декілька лідерів та мабуть дуже багато представників сучасних держав.

Про що свідчить статистика відвідувань моїх електронних статей від сервісу Google.

Але російсько-українська війна, та корупція сьогодні заважають світовому визнанню погодного 🌈 ⚡ ❅ 🌀 🌧 ☼ ⛈ ☀ зі мною резонансу.

Який ( 🌈 ⚡ ❅ 🌀 🌧 ☼ ⛈ ☀ ), кожного разу відбувається зі мною по різному.

Примітка:  Приклади погодного 🌈 ⚡ ❅ 🌀 🌧 ☼ ⛈ ☀ зі мною резонансу, дивіться у моїй авторській статті ‘Weather resonance’, та інших моїх електронних статтях.

За яким разом зі мною вже кілька років поспіль спостерігають російські окупанти та російські терористи, які через повагу до погодного зі мною резонансу сьогодні з неймовірною повагою ставляться до мого особистого життя та життя інших українських громадян.... до речі, не тільки під час моїх багатогодинних ⌚ оздоровчих прогулянок містом Херсон ( ¬‿¬ ).

І щоб переконатися у правдивості моїх слів без необхідності Вашого особистого спостереження за моїм життям у місті Херсон, я пропоную Вам ознайомитись з деякими моїми електронними авторськими статтями... серед яких є навіть звернення до Президента України та Президента Сполучених Штатів Америки, до яких через корупцію та російсько-українську війну мабуть те ж дуже погано доходять мої правдиві та щирі слова.

З повагою Андрєй Андрєй Миколайович


Примітка: Моя пропозиція 2025.07.10 на сторінці у Facebook очільника ХОВА для розгляду моєї особистої кандидатури з метою відзнаки Національної легенди України.


Після чого почав помічати, як російські військові: ніби почали підсилювати демонстрацію свого неймовірного ставлення до мого особистого життя і життя оточуючих мене людей в умовах воєнного часу, допомогаючи мені ( свідомо, чи ні ) свідчити про моє особисте відкриття неймовірного погодного 🌈 ⚡ ❅ 🌀 🌧 ☼ ⛈ ☀ зі мною резонансу.

Під час моїх щоденних багатогодинних ⌚ оздоровчих прогулянок ( повільних, дуже повільних, або швидких ) дуже небезпечними вулицями міста Херсон в умовах воєнного часу російсько-української війни, російські військові демонстративно припиняли обстріли міста Херсон, і здійснювали обстріли міста Херсон з неймовірним урахуванням безпеки для мого особистого життя і життя оточуючих мене людей в місцях мого перебування.

Через деякий час, завдяки діяльності однієї волонтерської організації, мій батько благополучно переїхав до міста Херсон, залишивши доньку з коханою людиною на лівому березі Дніпра. Бо через байдужість і негідну на мій особистий погляд поведінку представників Омбудсмана України, у моїй сестри склалася хибна уява про життя та можливості пересічних українських громадян на підконтрольній території українській державі під час російсько-української війни.

Моїй сестрі довелося обирати між поганими умовами житла ( до яких Олена, так чи інакше пристосувалася ) на окупованій території української держави російськими військами, і незнайомими можливо більш поганими умовами житла на підконтрольній території українській державі... які для неї особисто мабуть мали неприйнятні умови чи обставини, про що на мій погляд могла свідчити безвідповідальна або неналежна поведінка представників Омбудсмана України під час організації евакуації моєї родини з окупованого лівого берегу Дніпра.

Моїй родині насправді була необхідна підтримка рідної держави.. про яку можновладці дуже любили розповідати: у новинах, по радіо, у відео на відеохостингу YouTube, і якої дуже не вистачало моїй батьківській родині під час російсько-української війни.

Після переїзду мого батька з лівого берега Дніпра до міста Херсон 2025.07.26, я вкотре переконався у байдужому ставленні державних чиновників до життя пересічних громадян. Адже мій батько два роки перебував у російській окупації без електричного світла... три роки, свідомо утримуючись, від отримання російського паспорту. Переживши Каховський паводок; втративши власний будинок; переживши інсульт; втративши зір на одному оці через появу катаракти.

Під час перетину російсько-українського і українсько-російського кордонів, спецслужбовці обох держав, допитували мого батька... немов розвідника похилого віку або шпигуна ( •‿• ).

Батько мав при собі два паспорти абсолютно різних держав.

Серед особистих речей, у тата були речі з російською військовою символікою... які могли спантеличити представників спеціальних служб.

Та коли мій батько розповів про поведінку російських військових: які слухали 'гімн України', який щодня співав мій батько мешкаючи по сусідству з російськими військовими для покращення стану особистого мовлення після інсульту... я вкотре переконався в тому, що російські і українські громадяни мали дуже багато спільних рис людського характеру. Бо одного разу російські військові ( зі зброєю в руках (•_•) ), стоячи під вікнами тимчасового помешкання мого батька, і слухаючи 'гімн України'.. казали батькові: 'Хорошо поёшь.. дядя Коля'.

Які жили поруч, з моїм батьком і моєю сестрою, після підриву Каховської ГЕС 2023 року... і які, на мою переконливу думку, свідомо чи ні, допомогали виживати моєму батьку і моїй сестрі.

Бо серед російських окупантів на лівому березі Дніпра могли перебувати справжні нелюди.

Про яких час від часу розповідали у новинах, і яких показували по відео на відеохостингу 'YouTube' або у додатку на смартфоні під назвою 'Telegram'.

Під час отримання нового українського паспорту, мій батько ледь стримував сльози.. коли у мого батька вилучили старий цивільний український паспорт, порвавши чи порізавши ножицями на очах мого батька.

Старий цивільний український паспорт мій батько хотів на згадку залишити собі, бо старий цивільний український паспорт мого батька після Каховського паводку чудово зберігся, окрім фотографії... тривалий час перебуваючи під водою Каховського паводку.

А російській паспорт, тато зберіг, і російській паспорт ніхто не збирався вилучати.

Батько з повагою ставився, до свого другого громадянства... з яким, напевно, мій батько не хотів розлучатися.

Адже внаслідок тривалої ізоляції від сучасного світу мій батько з російським паспортом почував себе більш вільною і більш захищеною людиною.

І я не хотів втручатися в особистий світогляд мого рідного батька.

Як до мене ставився, мій Батько Небесний.. Господь Бог.

Після звернення мого тата до Пенсійного Фонду України, мого батька ледь не ошукали під час перерахунку пенсії минулих трьох років. Чого не відбулося, завдяки своєчасному втручанню керівника Пенсійного Фонду України міста Херсон.

Через кілька днів після переїзду тата до міста Херсон, у мене знову з'явилися гроші, на які я придбав: кілька необхідних, і дуже корисних для мене і моїх батьків речей.

Але моєму батькові, як і моїй матері, не подобалося давати мені будь які гроші.

Що цілком, на мою особисту думку, було зрозумілим ( -‿- ).

І я продовжував шукати грошову компенсацію, за завдану можновладцями величезну багаторічну шкоду моєму особистому життю.

Бо мені необхідно було влаштовувати своє особисте життя, і необхідно було турбуватися... про своє особисте більш щасливе майбутнє, і більш щасливе майбутнє моїх батьків.

А можновладці продовжували розповідати у новинах про державні реформи, від яких моїм батькам і мені... поки що, не було жодної користі.

2025.08.01

На зворотному напрямку моєї оздоровчої багатогодинної прогулянки, дуже небезпечними вулицями міста Херсон в умовах воєнного часу, я забрав з крамниці виготовлені під заказ три москітні сітки.. для одного металопластикового вікна, і двох створок 'вінтажної' балконної рами на лоджії.

Під час моєї подорожі додому, я йшов добре знайомим мені маршрутом, за яким на мій переконливий погляд під час моїх будь яких прогулянок і подорожей постійно уважно спостерігали російські окупанти та інші спостерігачі.

На лівому березі Дніпра, на той час, російські військові ніби зберігали спокій.

Під час моєї ходи по пішохідно-автомобільному мосту через річку 'Кошева' у районі мого проживання ( Корабельний район ), який час від часу обстрілювався 💥💥💥💥💥 артилерією російськими військовими, повз мене проїджало дуже багато різноманітних машин і маршрутних автобусів.

Водії і пасажири яких мабуть здивованим поглядом дивилися на москітні сітки під моєю рукою.

Бо можновладці підготавлювали населення мікрорайону мого проживання, до обов'язкової евакуації, через постійну загрозу з боку російських військових на лівому березі Дніпра. Які нібито збиралися зруйнувати пішохідно-автомобільний міст через річку ‘Кошева’ у районі мого проживання, судячи з різноманітних заяв в інформаційному просторі. Що на мою особисту переконливу думку могло влаштовувати можновладців різних держав ( не тільки, українських і російських ), які під час російсько-української війни на мій погляд навмисно створювали нестерпні умови для проживання цивільного населення мікрорайону 'Корабел' в місті Херсон, і які намагалися використовувати мікрорайон 'Корабел' міста Херсон в якості якого-небудь військового плацдарму.

Але моя енергійна впевнена хода, з москітними сітками під рукою цього ( 2025.08.01 ) дня, свідчила про більш щасливі часи сучасного і майбутнього мого перебування чи життя у мікрорайоні 'Корабел' міста Херсон.

Що суперечило очікуванням військових і можновладців різних держав... які ( образно, висловлюючись ) на мою переконливу думку дуже уважно спостерігали за моєю діяльністю online і offline, не визнаючи з різних причин неймовірних моїх самостійних особистих досягнень.

Наступного ( 2025.08.02 ) дня, під час моєї чергової щоденної і регулярної багатогодинної оздоровчої прогулянки дуже небезпечними вулицями міста Херсон в умовах воєнного часу, російські військові впродовж 4-х чи 5-ти ⌚ годин зберігали спокій на лівому березі Дніпра.

Але по дорозі додому ( на відстані.. за півгодини ⌚ години неспішної пішої ходи, до будинку мого проживання ), я вирішив подивитися новини у смартфоні 📱 через мобільний інтернет зв'язок з глобальною мережею Інтернет 📶 🌏.

Через що моя хода ще більше сповільнилася. І коли я звернув, з головного проспекту міста Херсон ( який пролягав, до самої річки 'Дніпро' ), до чергової вулиці на моєму оздоровчому багатокілометровому маршруті... за кілька ⏳ хвилин, я почув у небі напевно за кілька кілометрів або кілька сотень метрів з лівої сторони ( зі сторони річки 'Дніпро' ) гуркіт двигунів, схожих на авіаційні.

Згодом, на моєму напрямку, пролунав потужний вибух 💥... в районі розташування пішохідно-автомобільного мосту через річку 'Кошева' у районі мого проживання.

Вибух пролунав у районі того самого мосту, на якому російські військові багато разів вражали пішохідні дорожки, не завдаючи шкоди моєму особистому життю і автомобільній трасі.

Примітка:  До цього часу мені зустрічалися пошкоджені легкові автівки на автомобільно-пішохідному мосту через річку 'Кошева', і під час численних вибухів 💥 💥 💥 бойових боєприпасів на мосту та біля мосту були жертви серед цивільного населення.

Після гучного вибуху 💥 у районі пішохідно-автомобільного мосту через річку 'Кошева', авіаційний ( на мій особистий слух ) гуркіт тривав.... який пересік мій маршрут, у напрямку південної частини міста Херсон, за кілометр від мене чи кілька сотень метрів.

*  Новина 2025.08.02

У Херсоні авіація РФ вдарила по автомобільному мосту:

Про можливість суттєвого пошкодження мосту, я навіть.. не здогадувався.

Оскільки я був впевнений майже на 100 (%) відсотків, судячи з численних ( багаторічних ) характерних ознак... що російські військові не бажали завдавати мені жодної шкоди.

Примітка:  'Майже'.... тому що, внаслідок вибухів 💥💥💥 військових снарядів, час від часу в кількох метрах від мене пролітали різноманітні предмети. Гучні вибухи різноманітних боєприпасів мали негативний вплив на загальний стан мого здоров'я. Під час підлого нападу агресивних собак, за межами мікрорайону мого проживання, мені неодноразово було завдано фізичної шкоди. Російсько-українська війна заважала моєму особистому загальному розвитку, на що російські військові разом з безвідповідальними можновладцями різних держав заплющували очі. І від вибухів 💥💥💥 військових снарядів, поруч з будинком 🌆 мого проживання у мікрорайоні 'Корабел' міста Херсон, до моєї оселі кілька разів ( 2022.12.21, 2025.08.07, 2025.10.05, 2025.12.30 ) філігранним чином залітали дуже небезпечні металеві предмети... завдаючи шкоди оселі, і наводячи жах на моїх літніх батьків. Адже осколки вибухових снарядів, в оселі моєї батьківської родини, дивом оминали людей.. в 'яке', батьки, не вірили. І до моїх слів, мої батьки дуже рідко прислухалися... через злочинне виявлення в моєму організмі тяжкого невиліковного психіатричного захворювання.

Пошкодження моєї оселі:

2022.12.21
				2025.08.07
	2025.10.05
2025.12.30

📌  Вид з вікна мого житла ( 2025.12.31 ) в мікрорайоні 'Корабел' міста Херсон в умовах воєнного часу.


За п'ять ⏳ хвилин, до мого підходу до пішохідно-автомобільного мосту через річку Кошева, я звернув увагу на незвичну відсутність навколо людей і машин.

Згодом я побачив величезний стовп чорного диму, який стелився і височів посередині пішохідно-автомобільного мосту.

*  Новина 2025.08.02

Россия атаковала Херсон управляемыми авиабомбами - поврежден мост в сторону мікрорайону 'Корабел':

І декілька хвилин, я вважав: що не зможу пройти по мосту, через димову завісу.

Але я вирішив, ні на мить, не зупинятися.

Під час мого підйому на мост, мене обігнав чоловік на велосипеді... який зупинився за кілька метрів попереду мене, біля самого стовпу чорного диму, попереджаючи мене про ймовірність повторної авіаційної атаки.

💥 АТАКА НА ХЕРСОН! Російська авіація скинула АВІАБОМБУ на міст:

З чим, ніяк не міг погодитися.

((( i )))  До авіаційної терористичної атаки на мост через річку 'Кошева' у районі мого проживання, російські війська неодноразово атакувала пішохідні доріжки на тому самому мосту через річку 'Кошева'. Одного разу російська артилерія вдарила по пішохідній доріжці за кілька десятків метрів попереду мене, на початку мосту, у той час як я перебував посередині мосту. Але можновладці байдужим чином почали ставилися до пішохідної доріжки на пішохідно-автомобільному мосту через річку 'Кошева', набагато раніше. Через що мені доводилося оминати перешкоди, у вигляді величезних рослинних кущів, під час моїх регулярних оздоровчих прогулянок по пішохідно-автомобільному мосту через річку 'Кошева'. За чим уважно спостерігали російські окупанти з лівого берегу Дніпра, які могли набагато раніше пошкодити автомобільно-пішохідний мост через річку 'Кошева'. Адже по пішохідно-автомобільному мосту через річку 'Кошева' проїджало дуже багато автівок з різноманітними чиновниками та службовцями. Під час мого проходження перешкод на пішохідних доріжках автомобільно-пішохідного мосту через річку 'Кошева' інколи мені доводилося виходити на автомобільну трасу. Що викликало неподобства у мене та водіїв. І я вважаю, що російські військові не були зацікавлені в ускладненні мого переходу по автомобільно-пішохідному мосту через річку 'Кошева', під час моїх оздоровчих багатогодинних прогулянок дуже небезпечними вулицями міста Херсон в умовах воєнного часу російсько-української війни.

Після чого велосипедист швидко повернувся назад, спустившись з моста.

А на мосту, я побачив величезну дірку, з якої валив густий чорний дим... який на мою думку, міг виникнути через вибух автотранспорту, який провалився у величезну воронку на мосту.

І 'єдине' ( у вигляді чорного диму ) що мене тієї митті бентежило... завдяки пориву вітру 🌀, припинило створювати перешкоду на моєму шляху.

У чому вочевидь відбувся черговий того ( 2025.08.02 ) дня неймовірний погодний зі мною резонанс, який кожного дня підлаштовувався під мій свідомий чи несвідомий будь який інтерес. І який різноманітним чином відбувався у моєму особистому житті і житті інших людей: з вересня 1998-го року, кожного дня, у різні часи доби.

Що від сучасного Світу 🌏 злочинними чином намагалися приховати можновладці різних держав.

Наступного ( 2025.08.03 ) дня, перед моєю черговою щоденною і регулярною багатогодинною оздоровчою прогулянкою дуже небезпечними вулицями міста Херсон в умовах воєнного часу, я вирішив сходити до колодязю по воду для дому.

Під час набору у колодезя води я знову почув авіаційний гуркіт, і знову почув гучний вибух 💥 у районі того самого автомобільно-пішохідного моста через річку 'Кошева'.

І я не міг повірити, що перед моєю оздоровчою прогулянкою російські військові вирішили зруйнувати міст, який з'єднував мікрорайон мого проживання з центральною частиною міста Херсон.

Після доставки додому питної води, я вирушив на чергову багатогодинну оздоровчу прогулянку по дуже небезпечним вулицям міста Херсон в умовах воєнного часу.

Не приймаючи, до уваги, можливість суттєвого чи непоправного пошкодження моста.

За півгодини повільної і впевненої моєї ходи у напрямку автомобільно-пішохідного моста через річку 'Кошева', я не чув жодного вибуху у районі мого проживання чи артелерійського пострілу на лівому березі Дніпра.

Що було доволі незвичним.

Але мені було дуже приємно спостерігати артилерійську тишу на лівому березі Дніпра, яка доволі часто мене супроводжувала під час моїх багатогодинних оздоровчих прогулянок дуже небезпечними вулицями міста Херсон в умовах воєнного часу, привертаючи увагу можновладців різних держав і різних людей до особливостей моєї особистості.

За кілька хвилин, прогулянкової повільної моєї ходи до мосту, я розминувся з незнайомою людиною... що на мій погляд свідчило, про існування автомобільно-пішохідного мосту через річку 'Кошева'.

На шляху до мосту, ніяких перепон, не зустрічав.

Після мого підйому на мост, побачив обгорівше тіло мертвої людини.. яке лежало на спині з розкинутими руками біля пішохідної доріжки, на якій деякий час тому я знайшов мінометний боєприпас.

А через мить.. я побачив чергову дірку на мосту.

І коли повз мене проїджали легкові автівки, які ні на мить не зупинялися біля тіла мертвої людини... я не міг зрозуміти, чому тіло мертвої людини досі лежало на мосту ???


ХЕРСОН під ударами ворожої авіації 😱.
ПОТРОЩИЛИ МІСТ! ⚡Людей закликають ТЕРМІНОВО ЕВАКУЮВАТИСЬ:

📌  Російська авіація другий день поспіль атакує Херсон. Ворожі снаряди потрощили єдиний автомобільний міст, що сполучає з мікрорайоном Корабел. Людей закликають терміново евакуюватися звідти. Загарбники також поруйнували багатоповерхівки, приватні будинки та авто. Докладніше, у відео зверху.

Люди, дійсно, були нажахані 👀.

Що на мій погляд було цілком зрозумілим.

Але, на мій особистий погляд, можновладці могли поводити себе інакше.

Можновладці могли ставитися з більшою турботою та більшою повагою до життя пересічних українських громадян... якими, на мій особистий погляд і мою особисту думку, прикривалися під час російсько-української війни, і за рахунок яких збагачувалися під час російсько-української війни.

Примітка:  Причому, не тільки після авіаційної атаки 💥💥💥, по пішохідно-автомобільному мосту через річку 'Кошева'... і під час російсько-української війни. Бо можновладці не відчували потреби у грошах, за рахунок порушень цивільних та Конституційних прав пересічних українських громадян.

І під час російсько-української війни, на мою особисту переконливу думку: мешканці мікрорайону 'Корабел' міста Херсон виконували функцію живого щита, перебуваючи у заручниках обставин російсько-української війни. Під час якої можновладці злочинним чином заробляли величезні гроші, порушуючи цивільні та конституційні права мешканців мікрорайону мого проживання в умовах воєнного часу під час російсько-української війни.

Утім.. я міг насправді, де що перебільшувати, з тих чи інших причин.

А правда завжди є в моїх словах, оскільки я не здатний нікому брехати ( •‿• ).

Після пошкодження моста керованими авіаційними бомбами, можновладці активно почали евакуювати мешканців мікрорайону мого проживання... через загрозу знищення автомобільно-пішохідного моста, що виглядало на мій погляд нісенітницею.

АТАКИ НА ОСТРІВ У ХЕРСОНІ.
Наступ армії РФ чи пастка для ЗСУ:

Атака на Острівський міст у Херсоні.
Що відомо та чи можливий штурм Корабела:

Бо російські військові, на мій погляд, вміли влучно вражати будь яку ціль.

Навіть, осколками, боєприпасів ( приклади, дивіться тут ).

І якби російські війська насправді хотіли знищити пішохідно-автомобільний міст, у районі мого проживання... вони б це зробили, на мою особисту переконливу думку, набагато раніше.

Чому саме цього 2025.08.02 дня відбулося авіаційне ураження пішохідно-автомобільного моста через річку 'Кошева', у районі мого проживання... мені, не було відомим.

Хоча ураження пішохідно-автомобільного моста через річку 'Кошева', у районі мого проживання, на мою особисту переконливу думку... виконувалося, з обов'язковим урахуванням достатньо безпечного місця мого перебування, під час ураження пішохідно-автомобільного моста через річку 'Кошева' у районі мого проживання. Як неодноразово відбувалося, раніше чи пізніже, під час моїх регулярних багатогодинних оздоровчих прогулянок вулицями міста Херсон в умовах воєнного часу... під час авіаційних атак, керованими авіаційними бомбами, на які-небудь об'єкти в місті Херсон.

І ураження пішохідно-автомобільного моста через річку 'Кошева' точно не було несподіванкою для російських і українських військових, які до пошкодження моста авіаційними бомбами... різноманітним чином, не соромлячись, провокували один одного.

Навіть, під час моєї присутності, на пішохідно-автомобільному мосту.

Після пошкодження моста, який зєднував мікрорайон мого проживання ( в якому, між іншим, до російсько-української війни мешкало понад 20 000 осіб... 👫👪 ) з центральною частиною міста Херсон, у мікрорайоні мого проживання почалася 'добровільно-примусова' евакуація мешканців мікрорайону 'Корабел'.

А російські військові на лівому березі Дніпра, за допомогою сучасних технологій, уважно спостерігали за евакуацією мешканців мікрорайону мого проживання. Тероризуючи населення мікрорайону мого проживання, артилерійськими обстрілами, і безпілотними літальними апаратами з вибухівкою.

Демонструючи між іншим можновладцям різних держав неймовірне ставлення до мого особистого життя і життя оточуючих мене людей в місцях мого перебування в місті Херсон.

Що було дуже схожим на казку, або неймовірну біблійну подію... яку можновладці різних держав старанно приховували від сучасного світу.

*  Новина 2025.08.11

Из микрорайона 'Корабел' в Херсоне эвакуировали 1565 людей:

Бо серед російських окупантів, були на мій особистий переконливий погляд справжні нелюди і ідіоти, в житті яких не було нічого святого чи недоторканного.

Як живе Херсон під щоденними обстрілами:

Тому я і називаю 'неймовірним' відношення російських окупантів до мого особистого життя і життя інших людей в місцях мого перебування в умовах воєнного часу під час дуже жорстокої російсько-української війни.



📌  Під час мого дзвінка 📳 до поліції 👮‍♂️ з приводу моєї знахідки можливо дуже небезпечного предмету на пішохідно-автомобільному мосту у районі мого проживання, мікрофінансові терористи в черговий раз нагадували мені про шахрайство мікрофінансових організацій, в дуже незручний для мене час.. з метою скоєння чергового злочину у моєму житті. Як багато разів вчиняли, в різних екстремальних для мене життєвих ситуаціях. А міну 'пелюсток', навмисно могли підкинути, на моєму регулярному щоденному прогулянковому багатогодинному маршруті... з різних причин, російські або українські військові. Бо можновладці або українські військові доволі часто створювали провакаційні ( злочинні ) ситуації, під час мого проживання у місті Херсон в умовах воєнного часу російсько-української війни... які могли призвести до дуже поганих наслідків. І довести причетність можновладців чи українських військових, до провокаційних ситуацій, я не міг.. бо через виявлену злочинним чином психіатричну хворобу у моєму організмі 2006-2007-2008 роках, можновладці різних держав на мою переконливу думку злочинним чином ігнорували будь які мої свідчення.

Через деякий час мені набридло виходити на багатогодинні прогулянки містом Херсон в умовах воєнного часу, бо мені в черговий раз вкрай не подобалося ставлення можновладців різних держав до мого особистого і суспільного життя. В якому, кожного дня, я відчував величезні різноманітні потреби для більш щасливого мого особистого життя. До якого злочинним і аморальним ((( на мій особистий переклонливий погляд ))) чином ставилися можновладці різних держав, байдуже спостерігаючи за моєю самостійною незвичайною незалежною діяльністю.

Правда і брехня 2 ( Video 65 )

📌  На одному з перших кадрів цього відеоролика оманливим чином використовується подія з життя моєї родини, під час якої я з батьками прямував додому в мікрорайоні 'Корабел' з центра міста Херсон. Автори відеоролика оманливим протиправним чином використали без дозволу подію з приватного життя моєї родини. І після брехливої інформації у цьому відеоролику, стосовно зруйнованих житлових будинків та обстрілу частини мікрорайону 'Корабел' ( в якій, зокрема, на той час я проживав зі своїми батьками ), російські окупанти насправді почали активно обстрілювати частину мікрорайону нашого проживання, про яку навмисним та брехливим чином згадується у відеоролику 📹... зі злочинною метою створення нестерпних умов для проживання мешканців району мого проживання. Що на мій погляд почало відбуватися восени 2022-го року після условної російської деокупації міста Херсон, коли час від часу по району мого проживання між багатоповерхових будинків їздив військовий автомобіль з гарматою на кузові.. з якої час від часу лунали постріли, серед житлових будинків мікрорайону мого проживання. Які я чув на власні вуха, і кілька разів я бачив ту саму автівку своїми очима.. як, і інші мешканці мікрорайону мого проживання на той час. З якою метою люди в автівки з гарматою на кузові здійснювали постріли серед мирних українських громадян ( у кількості, півтори або дві тисячи людей ), мені поки що було невідомо. Та після суттєвого пошкодження автомобільно-пішохідного моста 2025-го року у районі мого проживання російськими авіаційними бомбами, який з’єднував центр міста Херсон з мікрорайоном мого проживання... я здогадався, чому автомобіль з гарматою на кузові їздив та стріляв серед житлових будинків мікрорайону мого проживання. Бо під час 'добровільно-примусової' евакуації мешканців мікрорайону мого проживання після пошкодження моста авіаційними бомбами ( що було, на мій переконливий погляд і мою особисту думку, навмисно підлаштовано військовими і можновладцями... подробиці, дивіться у моїй авторській статті ‘Фрагмент із моєї біографії 4’, і висновки самі зробите ), серед житлових багатоквартирних будинків 🌆🌆🌆🌆🌆🌆🌆🌆🌆🌆🌆🌆🌆🌆🌆🌆 мікрорайону мого проживання ( в яком, між іншим, до російсько-української війни мешкало понад 20 000 осіб ), знову почав їздити автомобіль з гарматою на кузові... який здійснював постріли, здійснюючи психологічний тиск на мешканців мікрорайону мого проживання. Які нічого не знали про мої особисті неймовірні досягнення, якими зловживали можновладці різних держав. Які не хотіли, або не збиралися евакуюватись з мікрорайону 'Корабел' міста Херсон. За чим уважно спостерігали російські військові на лівому березі Дніпра, які доволі часто відповідали різноманітним дуже небезпечним військовим вогнем 💥💥💥💥💥💥, на постріли автівки з гарматою на кузові, у мікрорайоні мого проживання. Продовжуючи, з неймовірною обережністю та повагою ставитися до мого особистого життя і життя оточуючих мене людей, у місті Херсон в умовах воєнного часу. Що дуже схоже на казку чи біблійні розповіді.. особливо якщо коментувати події, за моєю безпосередньою моєю участі, під час моїх багатогодинних оздоровчих прогулянок дуже небезпечними вулицями міста Херсон в умовах воєнного часу. Про що інколи мені вдавалося розповідати у моїх електронних мультимедійних авторських статтях. Деякий час я вважав: що українські та російські можновладці разом з військовими прагнули використовувати мікрорайон мого проживання у військових цілях російсько-української війни, створюючи злочинним чином нестерпні умови для проживання мирних українських громадян у мікрорайоні мого проживання ( мікрорайон 'Корабел' міста Херсон ).. нехтуючи, безпекою мирних громадян, порушуючи права і свободу мирних українських громадян. Бо ніхто з можновладців різних держав не бажав забезпечити гідним житлом мешканців мікрорайону мого проживання.. яких нахабним протиправним та злочинним чином намагалися вигнати з багатоквартирних будинків мікрорайону 'Корабел' міста Херсон, створюючи нестерпні умови для проживання у мікрорайоні 'Корабел' міста Херсон. І можновладці охоче порушували права і свободу мешканців мікрорайону мого проживання, в умовах воєнного часу.

Роблячи вигляд ( образно, висловлюючись ), що нічого не знають: про неймовірний погодний зі мною резонанс, і про неймовірне ставлення російських окупантів до мого особистого життя і життя оточуючих мене людей в місцях мого перебування в місті Херсон.

Напевно через вражаючу правду у моїх словах ( -‿- ).

А мій батько продовжував адаптуватися до цивільного життя пересічного українського громадянина, самостійно відвідуючи різних лікарів, витрачаючи на дорогі лікі і лікування власні заощадження. Прогулюючись, пішки, по пошкодженому пішохідно-автомобільному мосту... бо можновладці злочинним чином позбавили мешканців мікрорайону 'Корабел' міста Херсон, багатьох можливостей, серед яких була відсутність громадського і доступного державного авторанспорту. На що закривали очі, можновладці і державні службовці, які охоче користувалися дорогими державними автівками... за державний рахунок, і рахунок пересічних українських громадян.

Мені дуже не подобалося ставлення можновладців, до життя моїх літніх батьків та інших пересічних українських громадян, яким необхідна була різноманітна державна допомога... як і мені. І мені дуже не подобалося ставлення можновладців до мешканців мікрорайону мого проживання ( мкр. 'Корабел' міста Херсон )... які не хотіли 'добровільно-примусовим' чином евакуюватися з мікрорайону свого проживання. Над якими можновладці продовжували знущатися, займаючись.. у деякому сенсі, на мій сугубо особистий погляд: 'вигнанням' чи навіть 'геноцидом' населення мікрорайону 'Корабел' міста Херсон... порушуючи права мешканців мікрорайону мого проживання, заради виконання злочинних антиконституційних завдань.

Перелік деяких порушень можновладцями ( на мій особистий переконливий непрофесійний погляд ), цивільних і конституційних прав мешканців мікрорайону 'Корабел' м. Херсон в умовах воєнного часу російсько-української війни:


1. Право на життя та безпеку особи ( ст. 27 Конституції України );

2. Право на охорону здоров'я ( ст. 49 Конституції України );

3. Право власності ( ст. 41 Конституції України ).


Пані посол ЄС в Україні заявила:

Адже внаслідок пошкодження пішохідно-автомобільного моста у районі мого проживання, крім систематичного порушення цивільних та конституційних прав мешканців мікрорайону мого проживання, мешканців мікрорайону мого проживання було позбавлено: газу та електрики.

((( i )))  Теплопостачання у мікрорайоні мого проживання не було четвертий рік поспіль. На що можновладці злочинним чином заплющували очі. Як.. і на злочинне позбавлення мене засобів, для гідного мого існування, до початку і під час російсько-української війни. А з подачею технічної водопровідної води у багатоквартирні будинки району мого проживання можновладці чудово справялися, подаючи технічну водопровідну воду по графіку: один раз, по дві години, на день. Чого, на мій особистий погляд, було недостатньо.

Що, можновладці, не збиралися 'повертати' через обстріли району мого проживання російськими військами.. які дійсно могли перешкоджати усуненню несправностей в мікрорайоні мого проживання.

Чого не відбувалося в інших районах та мікрорайонах міста Херсон.

В яких, також, лунали 💥💥💥💥💥💥💥💥 численні вибухи внаслідок різноманітних обстрілів міста Херсон російськими військами.

Але електрики продовжували щодня виконувати героїчну працю, про яку неодноразово згадувалося в новинах, і яку електрики час від часу дійсно героїчно та сумлінно виконували в мікрорайоні 'Корабел' міста Херсон.. до авіаційної атаки на пішохідно-автомобільний мост у районі мого проживання.

За вказівкою можновладців, які неодноразово чинили перепони для під'єднання електроенергії до мікрорайону 'Корабел' міста Херсон... з метою ускладнення цивільного життя, що призводило до 'примусово-добровільної' ( на мою особисту думку ) евакуації цивільних мешканців мікрорайону мого проживання в умовах воєнного часу російсько-української війни.

А можновладці мали гідне життя, навіть в умовах воєнного часу.. за державний рахунок, і рахунок незаможних пересічних українських громадян.

Ігноруючи, мої численні електронні звернення до Органів Державної Влади.

Порушуючи, конституційні права пересічних непридатних до військової служби українських громадян.

І деякий час я вважав: що під час російсько-української війни, можновладці навмисно хотіли знищити житловий мікрорайон 'Корабел' в місті Херсон. В якому: можновладці скоювали дуже багато злочинів ( до російсько-української війни і під час російсько-української війни ); в якому я особисто фіксував своїми смартфонами численні появи НЛО; в якому щодня відбувався неймовірний погодний зі мною резонанс; і в якому під час російської окупації міста Херсон, російські військові навмисно уникали зустрічі зі мною, через повагу до неймовірного погодного 🌈 ⚡ ❅ 🌀 🌧 ☼ ⛈ ☀ зі мною резонансу.

2025.08.30

Під час мого чергового виходу на мою оздоровчу багатогодинну прогулянку дуже небезпечними вулицями міста Херсон в умовах воєнного часу російсько-української війни, на лівому березі Дніпра ( за кілька кілометрів від місця мого перебування у місті Херсон ) російські війська зберігали спокій.

Але якимось високотехнологічним чином російські військові продовжували відстежувати, на мій особистий переконливий досвідний погляд, кожний мій шаг під час кожного мого виходу здому.

Через ⌚ годину моєї досить повільною і впевненої ходи по дуже небезпечним вулицям міста мого проживання в умовах воєнного часу, я зайшов на спортивний майданчик центрального парку міста Херсон, на якому після тривалої перерви зібрався виконати кілька фізичних спортивних вправ.

Перед використанням спортивних конструкцій, я вирішив прибрати бруд за допомогою питної води.

Та коли я почав змивати водою бруд з металевих спортивних конструкцій, з лівого берега Дніпра пролунав перший артилерійський залп... після якого прямо над моєю головою, на відстані трьох-чотирьох десятків метрів, зі свистом пролетів перший бойовий снаряд.

Снаряд розірвався 💥 серед будинків у центрі міста Херсон, за кілька десятків метрів від мене.

Оскільки я чудово розумів, що артилерійський залп стався виключно через моє бажання цього ( 2025.08.30 ) дня виконувати фізичні вправи в дуже небезпечному місці міста Херсон ( яке неодноразово обстрілювалося російськими військовими з лівого берега Дніпра, і в якому одного разу в десяти метрах від мене розривався 💥 артилерійський снаряд )... я продовжував протирати спортивні конструкції, які через мою відсутність на спортивному майданчику встигли покритися брудом.

Через хвилину наді мною, тією самою траєкторією, зі свістом пролетів черговий бойовий снаряд... який розірвався 💥, у тому самому районі міста мого проживання.

А я продовжував повільно прибирати бруд вологими руками, з металевих спортивних конструкцій, на яких збирався виконати кілька спортивних фізичних вправ. Без жодного прояву страху, налаштовуючись.. на виконання спортивних фізичних вправ.

Під час виконання 🏋️‍♂️ спортивних фізичних вправ, російські військові продовжували обстрілювати центральну частину міста Херсон, запускаючи наді мною бойові снаряди.... які в одному напрямку, зі свістом пролітали над моєю головою в кількох десятках метрів, з інтервалом у кілька ⏳ хвилин.

За кілька хвилин, до завершення мого виконання спортивних фізичних вправ, російські військові припинили обстрілювати місто Херсон.

Бо під час моїх оздоровчих прогулянок, російські військові відстежували кожний мій шаг, напевно ( чи мабуть ) намагаючись дослідити неймовірний погодний зі мною резонанс.

І часом російські окупанти намагалися підлаштовуватись під мій свідомий чи несвідомий інтерес... подібно неймовірному погодному 🌈 ⚡ ❅ 🌀 🌧 ☼ ⛈ ☀ зі мною резонансу, який очевидним для мене чином почав відбуватися у моєму житті та житті інших людей з вересня 1998-го року.

Під час прогулянкового досить повільного мого виходу зі спортивного майданчику, в черговий раз мені було приємно усвідомлювати... що завдяки моїй діяльності, і завдяки моєму характеру, російські військові знову припинили обстрілювати місто мого проживання.

Тому що перед кожним терористичним обстрілом міста мого проживання, російські військові неймовірним чином на мій погляд брали до уваги місце мого перебування в місті мого проживання.

Через три ⏳ хвилини після мого виходу зі спортивного майданчику у центральному парку міста Херсон, я помітив в кількох метрах попереду себе на асфальті тіні від великих птиць.

Піднявши голову, я побачив.. за кілька метрів попереду себе ( перед старим великим дубом ), на висоті двох десятків метрів, велику зграю білих птахів ( у кількості, приблизно трьох десятків птахів ), схожих на гусей чи лебедів.

Які згодом, з лівої від мене сторони ніби почали виконувати танець, у вигляді повільних кругових пересувань до головного проспекту міста Херсон у протилежному напрямку, моєї оздоровчої багатогодинної прогулянки, того ( 2025.08.30 ) дня.

Мій смартфон 📱 вкотре мене 'підвів', напевно через діяльність віддалених злочинців.

Впродовж подальшої моєї оздоровчої багатогодинної прогулянки цього ( 2025.08.30 ) дня російські військові нібито зберігати спокій на лівому березі Дніпра.

А після мого приходу додому у мікрорайоні 'Корабел' в місті Херсон, я дізнався з новин... що під час мого приходу на спортивний майданчик ((( а саме, під час початку обстрілу центральної частини міста мого проживання ~ 11:35 ⌚... під час мого приходу на спортивний майданчик у центральній частини міста Херсон ))), в Україні було вбито відомого політика на ім'я Андрій Парубій.

*  Новина 2025.08.30

Загибель Андрія Парубія у Львові:

Що не було напевно випадковим співпадінням у часі з дивними терористичними обставинами у моєму житті і житті інших людей цього ( 2025.08.30 ) дня.

Вбивство Парубія має загадковий збіг,
зі смертю іншого націоналіста 22 роки тому:

Вбивство Андрія Парубія у Львові.
Портников назвав головну мету злочину — Укрaїнa:

Бо я згадав, як колись... через п'ятнадцять ⌚ хвилин, після замаху на відому жінку з ім'ям Ірина Фаріон, на відстані ~ двадцяти п'яти метрів переді мною дрон вперше скинув на моїх очах мінометний снаряд.

*  Новина 2024.07.19

Вбивство Ірини Фаріон, всі подробиці трагедії:

Того, ( 2024.07.19 ) дня, мінометний снаряд розірвався 💥 за бетонним парканом... за кілька метрів, від поламаного легкового автомобіля, який в кількох метрах попереду мене ремонтувала сімейна пара осіб середніх років. Після чого біля зламаного автомобіля жінка 👱 перелякано кілька разів голосно вимовила слово «дрон».

І наступного ( 2025.08.31 ) дня я дізнався з новин, що 2025.08.30 біля 16 ⌚ годин військові РФ завдали з лівого берегу Дніпра артилерійського удару 💥💥💥 по будівлі Херсонської обласної державної адміністрації... після чого в будівлі спалахнула пожежа 🔥🔥🔥, яку гасили до ранку.

*  Новина 2025.08.31

В Херсоне более полусуток горело здание ОВА после обстрела:

Обстріл зруйнованної будівлі ХОДА ( Херсонської обласної державної адміністрації ) 2025.08.30 відбувся через кілька годин після мого перебування цього дня на спортивному майданчику у центральному парку міста Херсон... за кілька десятків метрів від маршруту моєї оздоровчої багатогодинної прогулянки цього ( 2025.08.30 ) дня.

А снаряди ( біля сьоми чи восьми штук ), які в одному напрямку зі свистом пролітали наді мною за кілька десятків метрів над моєю головою під час мого перебування на спортивному майданчику цього ( 2025.08.30 ) дня... розривалися 💥💥💥💥💥💥, не долітаючи.. до зруйнованої керованими авіаційними бомбами будівлі ХОДА, яку через кілька годин ⌚ цього ( 2025.08.30 ) дня в черговий раз обстріляли.

Деякий час тому ((( 2025.06.05 ))), під час мого перебування дома, центр міста Херсон разом із будівлею ХОДА вранці був атакований чотирма російськими керованими авіаційними бомбами 💥💥💥💥.

КАБами по будівлі Херсонської ОДА:

*  Новина 2025.06.05

Вранці РФ атакувала Херсон КАБами.
Постраждала будівля ХОДА, є потерпілі:

Під час чергової терористичної авіаційної атаки на будівлю ХОДА, того 2025.06.05 дня, у центрі міста мого проживання ( за кілька метрів від маршруту багатогодинної оздоровчої моєї прогулянки )... я перебував, у крамниці, неподалік від будівлі ХОДА в центрі міста Херсон.

Згодом почала звучати повітряна тривога 📣.

Після мого виходу на вулицю, на вулиці спостерігалася тиша, і деякий час я прямував у тиші вздовж головного проспекту міста Херсон, у напрямку річки Дніпро... як багато разів відбувалося, того часу, кожного дня під час моїх оздоровчих багатогодинних прогулянок вулицями міста Херсон.

Через 15 чи 20 ⌚ хвилин повільної моєї ходи вздовж головного проспекту міста Херсон, я почув попереду себе авіаційний гуркіт ( звук керованної авіаційної бомби ), який стрімко до мене наближався.

За кілька десятків секунд ⏳, в тридцяти метрах від мене, з лівої сторони... на висоті кількох десятків метрів повз мене пролетіла керована авіаційна бомба, яка за кілька ⏳ секунд, розірвалася 💥 ( ~ 15:25 ⌚ ) за моєю спиною.

Повторний авіаудар по будівлі Херсонської ОДА:

*  Новина 2025.06.05

Повторний російський авіаудар по Херсону.
Херсонці розповіли про наслідки — Суспільне Херсон:

Під час чергової терористичної атаки по будивлі ХОДА, керованною авіаційною бомбою, я не відчув навіть вибухової хвилі.

Бо вибух 💥, чергової цього 2025.06.05 дня керованної авіаційної бомби відбувався серед житлових будинків... які захищали мене від вибухової хвилі.

А ось вибухову хвилю, від попередніх ранкових керованних авійаційних бомб 💥💥, я відчув навіть через вікна будинку 🌆 мого проживання... який знаходився в мікрорайоні 🌆🌆🌆🌆🌆🌆🌆🌆 'Корабел' міста Херсон, за кілька кілометрів від будівлі ХОДА в центральній частині міста Херсон.

І це не було випадковим збігом обставин ( ¬‿¬ ).

Бо кожного разу, від початку російсько-української війни ( 2022.02.24 ).. під час авіаційних атак міста мого проживання ( м. Херсон ), російські окупанти і російські терористи на мою особисту думку брали до обов'язкової уваги місце мого перебування, демонструючи неймовірне ставлення до мого особистого життя та життя інших людей в умовах воєнного часу... дуже жорстокої російсько-української війни, якої на мою переконливу думку не мало бути.

І коли місто мого проживання атакували російські керовані авіаційні бомби, під час багатогодинних моїх оздоровчих регулярних прогулянок містом Херсон... атаки відбувалися, на достатньо безпечній відстані, від місць мого перебування.

На початку створення моєї авторської електронної статті 'Фрагмент із моєї біографії 4', я вирішив створити та відправити черговий електронний лист ✉ до НАЗК і НАДС України, у пошуку державної справедливості... через відсутність якої, безвідповідальні державні чиновники свого часу злочинним чином: позбавили мене свободи, катували мій власний організм, встановили моєму власному організму психічний діагноз, зробили з мене непрацездатну людину з інвалідністю, та позбавили мене багатьох можливостей і багатьох засобів для гідного мого людського існування.

Мій батько за власний рахунок почав відновлювати зір на правому оці, за допомогою коштовних медичних послуг… за які держава, на мою переконливу думку, повинна була сплатити гроші.



📌  Скріншоти віддаленого психологічного терору мікрофінансових організацій 2025.09.02 - 2025.10.10


Через погану якість водопровідної води у будинку нашого проживання, в нашій оселі вийшло з ладу відразу два бойлера для нагріву води.


Електрику 💡💡💡, до мікрорайону нашого проживання, можновладці не збиралися поновлювати.. посилаючись на щоденні терористичні обстріли російських військ. У чому звісно мабуть була певна доля правди. Але на мою особисту думку можновладці навмисно позбавляли електрики мешканців мікрорайону мого проживання, з метою ‘примусово-добровільної’ евакуації мешканців мікрорайону ‘Корабел’ міста Херсон.

Під час створення мого чергового звернення до НАЗК і НАДС України, я вкотре помічав.. як в новинах розповідали про дистанційне мінування російськими військами вулиць міста Херсон, які входили до переліку вулиць моїх оздоровчих багатогодинних маршрутів.

*  Новина 2025.09.06

В Херсоні почастішали випадки дистанційного мінування:

Що було схожим, на брехню чи пропаганду.

Бо минулого року під час подібних новин про дистанційне мінування російськими військами вулиць міста Херсон, я не чув і не бачив, жодного мінного вибуху під час моїх щоденних багатогодинних оздоровчих прогулянок.. дуже небезпечними вулицями міста Херсон, в умовах воєнного часу російсько-українськоїх війни.

Але під час кожної моєї оздоровчої багатогодинної прогулянки, дуже небезпечними вулицями міста Херсон в умовах воєнного часу російсько-української війни, російські окупанти яскраво свідчили про неймовірне ( напевно не тільки на мою особисту думку ) своє особисте ставлення до мого особистого життя і життя оточуючих мене людей в місцях мого перебування в місті Херсон.

Що було схожим, на казку.. чи, якусь, біблійну подію.


📌  Рух повітряних цілей над теріторією України 2025.09.02 - 2025.09.03.


Адже люди дуже часто не могли повірити моїм словам.

Also

Also

Also

А уночі 2025.09.03 - 2025.09.04 над районом мого проживання пролітало біля п'яти або більше шахедів.

З 2025.09.03 по 2025.09.09 у мене відбувалася дуже неприємна бесіда з моїми батьками, які разом з можновладцями ((( сучасними, і 2006-2007-2008 років ))) позбавили мене працездатності, і намагалися насильницьким злочинним чином примусити мене працювати попри моєї власної волі.

Деякий час мені вдавалося брати гроші у моїх батьків, за надання моїх особистих послуг моїм батькам.

Примітка:  До чого мої батьки ставилися дуже критично.

І можновладці різних держав продовжували знущатися над моїм особистим життям.


2025.09.09 я надіслав чергове електронне звернення до НАЗК і НАДС України ✉.

Щиро, сподіваючись, серед іншого... на винагороду, за повідомлення про корупцію та державні злочини у моєму особистому житті.

Херсон. Центральний ринок після обстрілу 2025.09.09:

В черговий раз моє електронне звернення до представників Органів Державної Влади ( образно, висловлюючись ), залишилося без належної відповіді.

Примітка:  Подробиці, дивіться, тут.

Бо за скоєння державних злочинів у моєму особистому житті, серед колишніх та чинних державних чиновників схоже ніхто не збирався Конституційним і справедливим чином відповідати.

Про що свідчать мої численні електронні звернення до Органів ((( чинної ))) Державної Влади, які залишалися без належної відповіді.

Але ж мені потрібен був чіткий, незалежний і правдивий висновок справжніх фахівців.

Бо неналежне ставлення державних чиновників, до моїх електронних звернень до Органів чинної Державної Влади, на мою особисту переконливу думку, могло свідчити про причетність до скоєння державних злочинів у моєму особистому житті... саме чинних представників Органів Державної Влади.


📌  Уламок вибухового снаряду, який розірвався на одному з моїх спортивних майданчиків у центральній частині міста Херсон, під час моєї відсутності на спортивному майданчику.

І перед відправкою чергового мого електронного звернення до ДБР України, я продовжував розмірковувати над створенням моєї чергової авторської електронної мультимедійної статті під назвою 'Фрагмент із моєї біографії 4'.

2025.10.07

Під час мого чергового виходу на щоденну багатогодинну оздоровчу прогулянку прогулянку містом Херсон в умовах воєнного часу російсько-української війни, на лівому березі Дніпра спостерігалася артелерійська тиша.

На вулиці стояла дуже тепла погода, на небі світило яскраве сонце ☀.

Під час моєї повільної прогулянкової впевненої ходи, я вирішив під час переходу по пішохідно-автомобільному мосту через річку Кошева, пройтись по пішохідній доріжці, з правої сторони. Яка була занедбана і найбільш непридатна для безпечного переходу по пішохідно-автомобільному мосту через річку Кошева, ніж пішохідна доріжка з лівої сторони пішохідно-автомобільного мосту через річку Кошева, на що можновладці заплющували очі... ще до пошкодження мосту авіаційними бомбами.

Під час мого переходу по пішохідній доріжці на мосту, я проходив... абсолютно безтурботним та повільним чином, розглядаючи пошкодження, завдані авіаційними бомбами.

Мимо проїжджали різні автомобілі, водії та пасажири, яких... дивилися на мене з подивом чи усмішкою.

((( i )))  Через кілька днів посередині пішохідно-автомобільного моста через річку 'Кошева' зіткнулися лоб в лоб два легкових автомобіля. Військовий та цивільний. Водії яких в черговий раз проїджали по мосту на шаленій швидкості, повз величезну діру на мосту, біля зруйнованого паркану, наражаючи на небезпеку себе та оточуючих людей. Під час зіткнення автівок, ніхто з водіїв не бажав падати з моста чи в дірку на мосту, твердо тримавши руками кермо. Аварія відбулася під час моєї щоденної багатогодинної оздоровчої прогулянки, десь за півгодини або за годину до мого переходу пішохідно-автомобільного мосту через річку 'Кошева'. У той час, я вже повертався додому. Коли зупинився напроти палаючих автівок посередині моста, я упізнав військову автівку і цивільне авто з мікрорайону мого проживання. Про загиблих нічого не чув. Але з цивільної автівки люди ніби потрапили у лікарню. Шалена швидкість автівок на мосту мені дуже не подобалася. Оскільки водії автівок на мій погляд зневагою ставилися до пішоходів, і мешканців мікрорайону мого проживання. Військова автівка працювала на газі, мала газовий балон. А після зіткнення автівок посередині моста, моя прогулянка по зруйнованим пішохідним доріжкам, в очах можновладців… вже не викликала дратування чи здивування.

У моїх руках міг бути чорний пластиковий пакет з побутовим мусором із моєї оселі, який я вирішив регулярно виносити за межі мікрорайону мого проживання… аби не накаплювати сміття, яке відмовлялися вивозити можновладці з мікрорайону мого проживання.

Тим часом 'добровільно-примусова' евакуація мешканців мікрорайону мого проживання продовжувалася.

Мені було огидно спостерігати, як можновладці намагалися ізолювати мікрорайон мого проживання... в черговий раз, нехтуючи моїми особистими цивільним і Конституційними правами.

Напевно я був єдиним, хто продовжував користуватися пішохідною доріжкою на пішохідно-автомобільному мосту через річку 'Кошева', яка була непридатна для безпечного переходу по мосту. За чим на мою думку уважно спостерігали російські окупанти чи російські військові на лівому березі Дніпра, за кілька кілометрів від місця мого перебування, разом з можновладцями різних держав. Бо я не міг повірити, що мої електронні звернення діставалися, нелюдям і справжнім ідіотам.. які не вірили моїм свідченням, і моїм словам.

Моя безтурботна повільна прогулянкова хода, по пішохідно-автомобільному мосту через річку 'Кошева', дратувала багатьох людей.

Серед яких були можновладці.

Під час моєї багатогодинної досить повільної прогулянки 2025.10.07, дуже небезпечними вулицями міста Херсон в умовах воєнного часу російсько-української війни, російські військові зберігали спокій... напевно демонструючи неймовірне ставлення до мого особистого життя і життя оточуючих мене людей в місцях мого перебування в місті Херсон.

Прийшовши додому, я сказав батькам: що російські військові цього ( 2025.10.07 ) дня мабуть зробили мені подарунок, зберігаючи спокій на лівому березі Дніпра, під час моєї багатогодинної прогулянки вулицями містом Херсон на правому березі річки Дніпро.

А у вечірніх новинах я дізнався: що Президент Російської Федерації Володимир Володимирович Путін цього ( 2025.10.07 ) дня святкував свій ‘День народження’.

Що дійсно було для мене подарунком ( ¬‿¬ ).

Адже російські військові цього ( 2025.10.07 ) дня разом зі мною в черговий раз зберегли комусь життя.

І я дуже хотів, щоб російсько-українська війна якомога швидше закінчилася.

Наступного ( 2025.10.08 ) дня під час моєї прогулянки по пішохідно-автомобільному мосту, я помітив чергову міну 'пелюсток', на дуже пошкоджений пішохідній доріжці.


📌  Міна 'пелюсток' на пішохідній доріжці, пішохідно-автомобільного мосту.

На якій, минулого ( 2025.10.07 ) дня, ніякої міни не було (•_•).

І по якій, взагалі... окрім мене, на мою особисту думку, ніхто не прогулювався після пошкодження моста авіаційними бомбами.

Після мого дзвінка 📳 до Національної Поліції України 👮‍♂️ та після моєї розмови з представниками Національної Поліції України... я був переконаний, що фахівці, обов'язково міну знешкодять.

Під час моєї багатогодинної оздоровчої прогулянки цього ( 2025.10.08 ) дня російські продовжували демонструвати неймовірне ставлення до мого особистого життя та життя оточуючих мене людей в місцях мого перебування в місті Херсон.

По дорозі додому я проходив по пішохідно-автомобільному мосту у районі мого проживання, використовуючи автомобільну трасу.

А наступного дня, під час моєї чергової багатогодинної оздоровчої прогулянки, я знову помітив міну 'пелюсток'... на тому самому місці.


📌  Та сама міна 'пелюсток' на пішохідній доріжці пішохідно-автомобільного мосту, наступного дня, після мого звернення до Національної Поліції України минулого дня ( •‿• ).

Мені знову доводилося дзвонити 📳 до Національної Поліції України 👮‍♂️ з приводу моєї знахідки, дуже небезпечного предмету на пішохідно-автомобільному мосту.

Працівники Національної Поліції України безвідповідальним злочинним чином поставилися до мого чергового свідчення.

Мабуть... через безвідповідальне правління державних чиновників, які продовжували порушувати мої цивільні та Конституційні права... дискредитуючи моє ім'я, та дискримінуючі мою особистість.

І таким чином у мене зростала недовіра до Органів Державної Влади моєї держави.

Які злочинним антиконституційним чином ігнорували мої численні звернення.

2025.10.10

У мене знову відбулася дуже неприємна бесіда з батьками, які в черговий раз застосовували проти мене психологічний домашній терор, з приводу моєї ( на мою особисту думку, умовної ) непрацездатності.

Про можливість оплати моїх домашніх та побутових послуг, мови вже не йшло.

Бо мої батьки ставилися до мене, як до дитини... яку, на їх особисту думку, можна було використовувати виключно для власних потреб або експлуатувати.

Але я дуже сильно любив своїх батьків, і розумів: що батьки мене любили, та бажали мені усього найкращого.


📌  Плоди, якими я харчувався, і які я збирав під час моїх оздоровчих прогулянок в місті Херсон

Я чудово розумів моїх батьків, які не могли змиритися з моїми життєвими цінностями.

І мені насправді хотілося покращити життя моїх батьків.

Які, разом зі мною, через брак грошей мали різноманітні потреби.

Одного дня, на зворотному маршруті моєї оздоровчої багатогодинної прогулянки, дуже небезпечними вулицями міста Херсон в умовах воєнного часу під час російсько-української війни... я піднімався на пішохідно-автомобільний мост у районі мого проживання, читаючи новини світу у моєму смартфоні в глобальній мережі інтернет.

Як іноді поступав у той час, під час моїх достатньо повільних багатогодинних оздоровчих прогулянок.

Погода була дуже теплою, надворі починало сутеніти.

Російські військові ( за кілька кілометрів від місць мого перебування у місті Херсон ) зберігали тишу на лівому березі Дніпра, продовжуючи відстежувати кожен ( на мою особисту непрофесійну переконливу думку ) мій шаг.

Та коли я піднявся на пішохідно-автомобільний мост у районі мого проживання, наближаючись до величезної діри, яка з'явилася на мосту після вибуху керованої авіаційної бомби... за кілька кілометрів, попереду мене на лівому березі Дніпра пролунав 💥 один або два 💥💥 орудійних залпа. Після яких повз мене з лівої сторони моста ( на відстані кількох метрів ) пролетіло два реактивних артилерійських снаряди в сторону центральної частини міста Херсон, з інтервалом в кілька секунд.

Вибухів, від реактивних снарядів, не було видно і не було чутно.

Але через мить.. з лівого боку моста, за кілька сотень метрів від мене, на березі почали вибухати 💥💥 💥💥 💥💥 💥💥 💥💥 💥💥 💥💥 касетні боєприпаси.

Які особисто мені нагадували святкові петарди.

Після чого я зупинився на кілька секунд, відчуваючи себе кіногероєм якогось захоплюючого фільму... в якому чоловік у білій майці перебував в епіцентрі бойових дій.

На вулиці у той час була дуже тепла погода, схожа на літню.

У чому на мою думку відбувався черговий неймовірний погодний зі мною резонанс, за яким могли уважно спостерігати російські військові на лівому березі Дніпра.

Після вибуху 💥 касетного боєприпасу, на лівому березі Дніпра знову спостерігалася артелерійська тиша.

Російські військові охоче демонстрували неймовірне обережне ставлення до мого життя, навіть під час різноманітних терористичних атак неподалік від місця мого перебування.

А через деякий час, під час мого проходу по пішохідно-автомобільному мосту через річку 'Кошева', по дорозі додому... в кількох метрах від мене, з правої сторони моста, хлюпнувся в воду черговий реактивний боєприпас.

Приітка:  На тому самому місці, на якому минулого разу повз мене за кілька десятків метрів від мене з правого боку пролітали два реактивні снаряди.

Але тоді я не зупинявся, і робив вигляд.. що нічого дивного не відбувалося.

Не відволікаючись, від огляду світових новин.

2025.10.27

Після моїх численних звернень до Органів Державної Влади, я почав створювати чергове звернення до правозахисників.

І цього дня я почав публікувати на моєму авторському блозі, створення мого чергового звернення до правозахисників.

Щоб підкреслити свою позицію стосовно мого пошуку справедливості перед можновладцями різних держав.

Які, негідним чином, продовжували спостерігати: за неймовірним погодним зі мною резонансом, за неймовірним ставленням російських окупантів до мого життя і життя оточуючи мене людей. Які багато разів скоювали державні злочини у моєму особистому житті. Які злочинним чином позбавили мене багтьох можливостей, позбавили мене засобів для існування. І які дозволяли мікрофінансовим злочинним і шахраям ( на мій особистий переконливий погляд ) організаціям дистанційним чином тероризувати мою матір та мене.






Продовження створюється..... .

Між, іншим . . .  .

Яким би гірким не був досвід, яким би cлавним не був шлях.

Нехай наше з Вами життя стане багатшим, і більше радості нам з Вами у сучасному житті принесе ( ¬‿¬ ).

Все, вище сказане мною: не створювалося, в один день.

Як і розділ 'NEWS', який створювався мною протягом кількох років.

Article 59


Політика конфіденційності інтернет-платформи IINDONLINE ( ⚖ ).

---